Розплата з неба

Історія оператора FPV-дрона, що знищив ворожий БТР

Я знову сиджу перед екраном, стискаючи в руках пульт керування. Пальці твердо лягають на кнопки, погляд впирається в монітор. Дрон уже в повітрі. Він несе смерть окупантам. Сьогодні моя здобич — ворожий БТР із десантом, який я обов’язково знищу.

Полювання почалося

Тепловізор ловить рух у лісі. Ворог намагається прослизнути між деревами, думаючи, що його не видно. Помиляється. Я бачу все. Моє “око” — швидке, невловиме, безжальне. FPV-дрон летить низько, уникаючи гілок. Я коригую курс, розраховую дистанцію. Ще кілька секунд — і ми на відстані удару.

Мої пальці міцно тримають джойстик. Всередині — повний спокій. Це не перший мій виліт, і, мабуть, не останній. Усе вирішує один точний рух. Ворог навіть не здогадується, що над його головами вже літає смерть.

Влучний удар

Я стискаю кнопку атаки, і дрон різко кидається вперед. Лічені миті — і вибух розриває тишу. Полум’я охоплює бронемашину, чорний дим піднімається над деревами. Вони навіть не зрозуміли, що сталося. Їхній шлях закінчився.

Адреналін вдаряє в груди, але я не затримуюсь на емоціях. Камера повертається, скануючи простір. Завдання виконане, пора повертатися. Ще один удар по ворогу. Ще одна перемога.

Мисливці з неба

FPV-дрони стали нашими крилами, нашою зброєю. Вони бачать усе, вони невловимі, вони точні. Ворог може ховатися в лісі, в окопах, у броні — але ми знайдемо його всюди. Це наша земля, і ми за неї б’ємося.

Я кладу пульт, вдихаю на повні груди. Завтра буде новий виліт, нова ціль. Але сьогодні ми знову довели: небо над Україною належить нам.